1. Словник української мови у 20 томах

розсіяння

РОЗСІ́ЯННЯ, я, с.

Дія за знач. розсі́яти, розсі́ювати і розсі́ятися, розсі́юватися і стан за знач. розсі́ятися, розсі́юватися.

Почалось [У 90-х роках XIX ст.] розсіяння вірмен по всьому світі! (П. Тичина);

При проходженні рентгенівського проміння через речовину його інтенсивність послаблюється в результаті поглинання та розсіяння (з наук. літ.);

У процесі поширення радіохвиль у міжзоряному й міжгалактичному середовищі істотну роль відіграє їх розсіяння у космічній плазмі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсіяння — розсі́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розсіяння — -я, с. Дія за знач. розсіяти, розсіювати і розсіятися, розсіюватися і стан за знач. розсіятися, розсіюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсіяння — РОЗСІ́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. розсі́яти, розсі́ювати і розсі́ятися, розсі́юватися і стан за знач. розсі́ятися, розсі́юватися. Англійська буржуазія [в 90-х роках XIX ст.] підготувала ганебну вірменську різанину.. Словник української мови в 11 томах