розсіяний

РОЗСІ́ЯНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до розсі́яти.

Для вловлювання найдрібніших радіоактивних речовин, розсіяних в атмосфері, важливою деталлю є рамки, обтягнуті найтоншими нитками (з наук. літ.);

Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх [монголів] сила по долині (І. Франко);

Ворог не раз вважатиме її [дивізію] оточеною і знищеною, розсіяною в тайзі, потопленою в болотах, а вона виникатиме знову (О. Гончар);

– Істина не схована від людей. Вона серед нас. Вона по всьому світові розсіяна, – підвищуючи голос і прискорюючи темп, говорить Дмитро Іванович [Менделєєв] (В. Канівець);

Розсіяні і усунені численні сумніви і неясності в питанні про те, чи може людина здійснити тривалий політ у стані невагомості (з наук.-попул. літ.);

// розсі́яно, безос. пред.

– Що́ тих грошей по всіх усюдах розсіяно – і-і-і, не злічити! (Леся Українка);

Підбіг командир третього взводу.., доповів, що гарнізон розсіяно (Григорій Тютюнник);

ПЕрепрягали коней і відпочивали на поштових станціях, яких було густо розсіяно по Росії (з газ.).

2. у знач. прикм. Розкиданий на великому просторі, розташований рідко.

Крім зірок і розсіяних хмар розрідженого газу, в Галактиці виявлено протяжні хмари, що складаються з пилу і заступають світло далеких зірок (з наук.-попул. літ.);

Скупчення галактик, як і скупчення зір, бувають розсіяними і кульовими (з навч. літ.).

3. у знач. прикм., фіз. Поширений у різних напрямках на великому просторі або на значній площі, ослаблений щодо ступеня вияву сили, енергії чого-небудь.

Крізь гущавину віття .. ледве пробивались розсіяні промені сонця (В. Гжицький);

Стриманий шепіт, обережна хода, якою ступали відвідувачі [читального залу], розсіяне сяйво електричних люстр .. – все це разом навіяло на Нерчина спокій (Н. Рибак);

Володимир Костецький вважає, що писати картину краще в скупому розсіяному світлі (Л. Первомайський);

Після відбивання промені світла йдуть у різних напрямах. Таке відбивання називається розсіяним, або дифузним (з навч. літ.);

Сонце, як відомо, надсилає нам енергію у розсіяному вигляді (з газ.).

4. у знач. прикм. Який не може або не вміє зосередитися на чому-небудь; неуважний.

Всяка доросла людина здатна іноді бути .. розсіяною, наприклад, у стані сильного стомлення (з навч. літ.);

– Ви сьогодні розсіяні, панно Наталю. Перше губили ви брошку, а тепер не бачите, що колесо брички .. захопить вашу сукню (О. Кобилянська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсіяний — розсі́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розсіяний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розсіяти. || розсіяно, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Розкиданий на великому просторі, розташований рідко. 3》 у знач. прикм., фіз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсіяний — 1. розпорошений, розкиданий, розселений, див. діяспора 2. неуважний 3. це насіння на полі Словник чужослів Павло Штепа
  4. розсіяний — РОЗСІ́ЯНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розсі́яти. Для вловлювання найдрібніших радіоактивних речовин, розсіяних в атмосфері, важливою деталлю є рамки, обтягнуті найтоншими нитками (Хлібороб Укр. Словник української мови в 11 томах