розсіяння
РОЗСІ́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. розсі́яти, розсі́ювати і розсі́ятися, розсі́юватися і стан за знач. розсі́ятися, розсі́юватися.
Англійська буржуазія [в 90-х роках XIX ст.] підготувала ганебну вірменську різанину.. І почалась утеча вірменських трудящих, і почалось розсіяння вірмен по всьому світі! (Тич., III, 1957, 86);
При проходженні рентгенівського проміння через речовину його інтенсивність послаблюється в результаті поглинання та розсіяння (Рентгеногр. мет., 1959, 42).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсіяння — розсі́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розсіяння — -я, с. Дія за знач. розсіяти, розсіювати і розсіятися, розсіюватися і стан за знач. розсіятися, розсіюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсіяння — РОЗСІ́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. розсі́яти, розсі́ювати і розсі́ятися, розсі́юватися і стан за знач. розсі́ятися, розсі́юватися. Почалось [У 90-х роках XIX ст.] розсіяння вірмен по всьому світі! (П. Словник української мови у 20 томах