розтавання
РОЗТАВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розтава́ти.
Не вимокла пшениця по низьких балках під час осінніх дощів та весняного розтавання (Є. Кротевич);
Результати наукових досліджень і досвід практиків наочно свідчать, що роботи із снігозатримання взимку обов'язково треба поєднувати з регулюванням розтавання снігу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)