розтавання
РОЗТАВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розтава́ти.
Не вимокла пшениця по низьких балках під час осінніх дощів та весняного розтавання (Крот., Сини.., 1948, 50);
Результати наукових досліджень і досвід практиків наочно свідчать, що роботи по снігозатриманню взимку обов’язково треба поєднувати з роботами по регулюванню розтавання снігу (Хлібороб Укр., 6, 1968, 22).
Словник української мови (СУМ-11)