Словник української мови у 20 томах

розтертий

РОЗТЕ́РТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розте́рти.

Добре розтерте насіння кмину і листя холодної м'яти запарюють кип'ятком (з наук. літ.);

У просіяне борошно кладуть яйця, розтерті з медом, додають соду, сіль, промитий мак, молоко, масло (з наук.-попул. літ.);

Густішають бризки од умивання, рожевіє розтерте шорстким рушником лице (М. Олійник);

Рубін стояв знеможений, з слідами сліз, розтертих по обличчю, з очима, опущеними в землю (І. Сенченко);

// у знач. прикм.

Руйнування мікробних тіл провадилося розтиранням їх протягом години з соляним піском. Розтерту масу заливали фізіологічним розчином і залишали для екстракції в рефрижераторі на 24 год (з наук. літ.);

Буксують машини, втомилися коні, В гармати мовчазно впряглися бійці, І шлеї набряклі парують в руці, І мило гаряче в розтерті долоні Клубками летить (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розтертий — розте́ртий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розтертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтерти. || розтерто, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтертий — Розте́ртий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розтертий — РОЗТЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розте́рти. Добре розтерте насіння кмину і листя холодної м’яти запарюють кип’ятком (Лікар. рослини..  Словник української мови в 11 томах