розтертий

РОЗТЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розте́рти.

Добре розтерте насіння кмину і листя холодної м’яти запарюють кип’ятком (Лікар. рослини.., 1958, 42);

У просіяне борошно кладуть яйця, розтерті з медом, додають соду, сіль, промитий мак, молоко, масло (Укр. страви, 1957, 238);

Густішають бризки од умивання, рожевіє розтерте шорстким рушником лице (М. Ол., Чуєш.., 1959, 80);

Рубін стояв знеможений, з слідами сліз, розтертих по обличчю, з очима, опущеними в землю (Сенч., Опов., 1959, 35);

// У знач. прикм.

Руйнування мікробних тіл провадилося розтиранням їх протягом години з соляним піском. Розтерту масу заливали фізіологічним розчином і залишали для екстракції в рефрижераторі на 24 год. (Мікр. ж., XXIII, 1, 1961, 42);

Буксують машини, втомилися коні, В гармати мовчазно впряглися бійці, І шлеї набряклі парують в руці, І мило гаряче в розтерті долоні Клубками летить (Стельмах, V, 1963, 78).

Значення в інших словниках

1. розтертий — розте́ртий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розтертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтерти. || розтерто, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтертий — РОЗТЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розте́рти. Добре розтерте насіння кмину і листя холодної м'яти запарюють кип'ятком (з наук. літ.); У просіяне борошно кладуть яйця, розтерті з медом, додають соду, сіль, промитий мак, молоко, масло (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. розтертий — Розте́ртий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)