розтолковувати
РОЗТОЛКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТОЛКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, розм.
Те саме, що розтлума́чувати.
– Против Енея не храбруйте, Для нас здається він святим; І так Латину розтолкуйте, Щоб лучче помирився з ним (І. Котляревський);
– А ви нам скажіть: чого це наш конокрад приїхав? – Та казав же: земство привіз, – одмовля замість голови писар. – Та чули, що земство... А ви нам розтолкуйте: що воно таке? (Панас Мирний);
Писар подав Чайчисі два аркушики крамного паперу і розтолкував їй: – Підеш, бабо, в гамазей до магазинщика, і на цей папірець він тобі відважить десять фунтів жита (М. Стельмах);
Гельм і Гілленштієрна слухали гарної і вправної латини .. а що не всього як слід розуміли, так довелось гетьманському аптекареві, котрого Орлик і Ломиковський привели з собою, перекладати й розтолковувати дещо на німецьку мову (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)