розтока

РОЗТО́КА, и, ж.

Те саме, що ро́зтік.

Від Глафіри Антін пішов через розтоку побіля двору Граббе, обминаючи завод (С. Чорнобривець);

Замкова гора давніх часів знаходилася між сучасним Ужем та його розтокою – Малим Ужем (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. розтока — розто́ка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розтока — див. роздоріжжя  Словник синонімів Вусика
3. розтока — -и, ж. Те саме, що розтік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розтока — РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев.  Словник синонімів української мови
5. розтока — РОЗТО́КА, и, ж. Те саме, що ро́зтік. Від Глафіри Антін пішов через розтоку побіля двору Граббе, обминаючи завод (Чорн., Визвол. земля, 1950, 146).  Словник української мови в 11 томах