Орфографічний словник української мови

розтока

розто́ка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розтока — див. роздоріжжя  Словник синонімів Вусика
  2. розтока — -и, ж. Те саме, що розтік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтока — РОЗТО́КА, и, ж. Те саме, що ро́зтік. Від Глафіри Антін пішов через розтоку побіля двору Граббе, обминаючи завод (С. Чорнобривець); Замкова гора давніх часів знаходилася між сучасним Ужем та його розтокою – Малим Ужем (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. розтока — РОЗДОРІ́ЖЖЯ (розгалуження шляхів, стежок), РОЗПУ́ТТЯ, ПЕРЕПУ́ТТЯ, РО́ЗСТАНЬ, РО́ЗТІК, РОЗТО́КА, ПЕРЕ́ТИН, ПЕРЕХРЕ́СТЯ, СХРЕ́ЩЕННЯ, ПЕРЕХРЕЩЕННЯ, СХРЕ́СТЯ, РОЗХРЕ́СТЯ розм., СЕРЕДОХРЕ́СТЯ діал. (перев.  Словник синонімів української мови
  5. розтока — РОЗТО́КА, и, ж. Те саме, що ро́зтік. Від Глафіри Антін пішов через розтоку побіля двору Граббе, обминаючи завод (Чорн., Визвол. земля, 1950, 146).  Словник української мови в 11 томах