розтоптаний

РОЗТО́ПТАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розтопта́ти.

Розтоптана танками мертва земля Безмовна лежала навкруг (Л. Первомайський);

Ранок притрусив землю гнилим клоччям снігу, і тепер він стає грязюкою під розтоптаним до краю взуттям, під потворними солом'яниками і видовбаними з дерева черевиками (М. Стельмах);

// у знач. прикм.

На дні неглибокого сухого рову ледве помітний одинокий відбиток чобіт, і в ньому розтоптаний махорочний недокурок (Л. Смілянський);

В'ється степом розбитий, розтоптаний шлях, Мокрі колії, темні калюжі (Л. Первомайський);

Чорні, замащені в смолу люди талапають розтоптаними постолами за стадом (Г. Хоткевич);

Старий – абияк зодягнений, у розтоптаних черевиках, таких же зношених, як і він сам (М. Слабошпицький).

Значення в інших словниках

1. розтоптаний — розто́птаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розтоптаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтоптати. || розтоптано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтоптаний — розтоптаний: ◊ розтоптані цига́рки → цигарка  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. розтоптаний — ПРИГНІ́ЧЕНИЙ (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПОНИКЛИЙ, ПРИБИ́ТИЙ, ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, ПОБИ́ТИЙ підсил., УБИ́ТИЙ (ВБИ́ТИЙ) підсил., РОЗТО́ПТАНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. розтоптаний — Розто́птаний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розтоптаний — РОЗТО́ПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтопта́ти. Розтоптана танками мертва земля Безмовно лежала навкруг (Перв., І, 1958, 367); Ранок притрусив землю гнилим клоччям снігу, і тепер він стає грязюкою під розтоптаним до краю взуттям...  Словник української мови в 11 томах