розтоптаний

РОЗТО́ПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розтопта́ти.

Розтоптана танками мертва земля Безмовно лежала навкруг (Перв., І, 1958, 367);

Ранок притрусив землю гнилим клоччям снігу, і тепер він стає грязюкою під розтоптаним до краю взуттям, під потворними солом’яниками і видовбаними з дерева черевиками (Стельмах, II, 1962, 254);

// У знач. прикм.

На дні неглибокого сухого рову ледве помітний одинокий відбиток чобіт, і в ньому розтоптаний махорочний недокурок (Сміл., Зустрічі, 1936, 160);

В’ється степом розбитий, розтоптаний шлях, Мокрі колії, темні калюжі (Перев., II, 1958, 228);

Чорні, замащені в смолу люди талапають розтоптаними постолами за стадом (Хотк., II, 1966, 267).

Значення в інших словниках

1. розтоптаний — розто́птаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розтоптаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтоптати. || розтоптано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтоптаний — РОЗТО́ПТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розтопта́ти. Розтоптана танками мертва земля Безмовна лежала навкруг (Л. Первомайський); Ранок притрусив землю гнилим клоччям снігу, і тепер він стає грязюкою під розтоптаним до краю взуттям...  Словник української мови у 20 томах
4. розтоптаний — розтоптаний: ◊ розтоптані цига́рки → цигарка  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. розтоптаний — ПРИГНІ́ЧЕНИЙ (про людину, охоплену гнітючими почуттями, її обличчя, очі тощо), ПРИДА́ВЛЕНИЙ, ПРИГНО́БЛЕНИЙ, ПОНИКЛИЙ, ПРИБИ́ТИЙ, ПРИГОЛО́МШЕНИЙ, ПОБИ́ТИЙ підсил., УБИ́ТИЙ (ВБИ́ТИЙ) підсил., РОЗТО́ПТАНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
6. розтоптаний — Розто́птаний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)