розтормошити

РОЗТОРМОШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., кого, розм.

Те саме, що розтермо́сити.

Надія кинулась до кабіни, розтормошила молодицю, і машина відійшла вчасно (Яків Баш).

Значення в інших словниках

1. розтормошити — розтормоши́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розтормошити — РОЗТОРМОШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех., розм. Те саме, що розтермо́сити. Надія кинулась до кабіни, розтормошила молодицю, і машина відійшла вчасно (Баш, На.. дорозі, 1967, 133).  Словник української мови в 11 томах