розтормошитися

РОЗТОРМОШИ́ТИСЯ, и́ться, док., розм.

1. Розбуркатися.

2. перен. Вийти із стану байдужості, млявості, активізуватися до дій; розворушитися.

Значення в інших словниках

1. розтормошитися — розтормоши́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови