розторощений

РОЗТОРО́ЩЕНИЙ, а, е, діал.

Дієпр. пас. до розторощи́ти.

Стоїть кінь, весь тремтить, сани розторощені, дубок мій хто й зна де (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. розторощений — розторо́щений дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. розторощений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до розторощити. || розтрощено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розторощений — РОЗТОРО́ЩЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до розторощи́ти. Стоїть кінь, весь тремтить, сани розторощені, дубок мій хто й зна де (Хотк., І, 1966, 86).  Словник української мови в 11 томах