Великий тлумачний словник сучасної мови

розторощений

розторо́щений

-а, -е, діал.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розторощити.

|| розтрощено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розторощений — розторо́щений дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. розторощений — РОЗТОРО́ЩЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до розторощи́ти. Стоїть кінь, весь тремтить, сани розторощені, дубок мій хто й зна де (Г. Хоткевич).  Словник української мови у 20 томах
  3. розторощений — РОЗТОРО́ЩЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до розторощи́ти. Стоїть кінь, весь тремтить, сани розторощені, дубок мій хто й зна де (Хотк., І, 1966, 86).  Словник української мови в 11 томах