розторощений
розторо́щений
-а, -е, діал.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розторощити.
|| розтрощено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розторощений — розторо́щений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
- розторощений — РОЗТОРО́ЩЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до розторощи́ти. Стоїть кінь, весь тремтить, сани розторощені, дубок мій хто й зна де (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
- розторощений — РОЗТОРО́ЩЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до розторощи́ти. Стоїть кінь, весь тремтить, сани розторощені, дубок мій хто й зна де (Хотк., І, 1966, 86). Словник української мови в 11 томах