1. Словник української мови в 11 томах

розторощений

РОЗТОРО́ЩЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до розторощи́ти.

Стоїть кінь, весь тремтить, сани розторощені, дубок мій хто й зна де (Хотк., І, 1966, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розторощений — розторо́щений дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. розторощений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до розторощити. || розтрощено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розторощений — РОЗТОРО́ЩЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до розторощи́ти. Стоїть кінь, весь тремтить, сани розторощені, дубок мій хто й зна де (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах