1. Словник української мови в 11 томах

розторощити

РОЗТОРОЩИ́ТИ, рощу́, ро́щиш, док., перех., діал. Розтрощити.

Я сильний, віковічні скали розторощу, на землю повалю… (Фр., XI, 1952, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розторощити — розторощи́ти дієслово доконаного виду розтрощити діал. Орфографічний словник української мови
  2. розторощити — -рощу, -рощиш, док., перех., діал. Розтрощити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розторощити — РОЗТОРОЩИ́ТИ див. розторо́щувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розторощити — РОЗБИ́ТИ (ударяючи, порушити цілісність чого-небудь), ПОБИ́ТИ, РОЗТОВКТИ́ розм., ПОТОВКТИ́ розм., ПОТРОЩИ́ТИ розм., РОЗТРОЩИ́ТИ розм., РОЗЧУХРА́ТИ розм., РОЗТОРОЩИ́ТИ діал.; РОЗЧЕРЕПИ́ТИ розм. (вщент, на черепки); СТОВКТИ́ розм. Словник синонімів української мови