розточуватися

РОЗТО́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., РОЗТОЧИ́ТИСЯ, то́читься, док.

1. Ставати ширшим внаслідок виточування.

2. тільки недок. Пас. до розто́чувати¹.

Розточуються отвори.

РОЗТО́ЧУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., РОЗТОЧИ́ТИСЯ, точу́ся, то́чишся, док., рідко.

1. Текти в різні боки, розтікатися, розпливатися.

Се [це] єдине місце в Ялті, де можна .. бачити, як хвиля вільно розточується по березі, не розбиваючись об підмурівок набережної (Леся Українка);

Сонце зайшло, яблуні поснули – і ярий сік, що розточувався по древесині [деревині] удень, спинив без сонця свій напружений біг (Ю. Смолич).

2. перен. Розсіюватися, слабшати.

Мряка, що облягала сніжний простір, почала розточуватись, як розірвана намітка на окремі невстижимі волоконця (В. Барка);

// Розсіпаючись, направляютися одночасно на різні об'єкти (про увагу і т. ін.).

Увага .. моя справді не спала, тільки розточувалась мимохіть по саду, по горах (Леся Українка).

3. перен. Розходитися, розбігатися в різні боки, в різних напрямках.

З машин рвалась пара і шипіла; дим тягся – розточувався клоччям (В. Барка);

Передня шеренга демонстрантів впала. Похід розточився – до тротуарів, до будинків: люди бігли до під'їздів, ховалися за афішні тумби (Ю. Смолич).

4. перен., рідко. Багатослівно виражати що-небудь, говорити про щось.

Поет розточився в порівняннях (Леся Українка);

Розточилась [Тереза] у довгій нотації про Юзину “невихованість” (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. розточуватися — розто́чуватися 1 дієслово недоконаного виду ставати ширшим внаслідок виточування розто́чуватися 2 дієслово недоконаного виду розбігатися рідко розто́чуватися 3 дієслово недоконаного виду говорити розто́чуватися 4 дієслово недоконаного виду піддаватися розточуванню на верстаті  Орфографічний словник української мови
2. розточуватися — I -ується, недок., розточитися, -точиться, док. 1》 Ставати ширшим внаслідок виточування. 2》 тільки недок. Пас. до розточувати I. II -уюся, -уєшся, недок., розточитися, -точуся, -точишся, док., рідко. 1》 Текти в різні боки, розтікатися, розпливатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розточуватися — РОЗХО́ДИТИСЯ (про всіх або багатьох — залишаючи місце перебування, іти в різні боки, місця), РОЗБРІДА́ТИСЯ (РОЗБРЕДА́ТИСЯ розм.) (РОЗБРО́ДИТИСЯ діал.), РОЗСИПА́ТИСЯ, РОЗТО́ЧУВАТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ розм., РОЗЛА́ЗИТИСЯ розм., РОЗЛІЗА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
4. розточуватися — РОЗТО́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., РОЗТОЧИ́ТИСЯ, то́читься, док. 1. Ставати ширшим внаслідок виточування. 2. тільки недок. Пас. до розто́чувати¹. РОЗТО́ЧУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., РОЗТОЧИ́ТИСЯ, точу́ся, то́чишся, док., рідко.  Словник української мови в 11 томах