Словник української мови в 11 томах

розточуватися

РОЗТО́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., РОЗТОЧИ́ТИСЯ, то́читься, док.

1. Ставати ширшим внаслідок виточування.

2. тільки недок. Пас. до розто́чувати¹.

РОЗТО́ЧУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., РОЗТОЧИ́ТИСЯ, точу́ся, то́чишся, док., рідко.

1. Текти в різні боки, розтікатися, розпливатися.

Се єдине місце в Ялті, де можна.. бачити, як хвиля вільно розточується по березі, не розбиваючись об підмурівок набережної (Л. Укр., III, 1952, 608);

Сонце зайшло, яблуні поснули — і ярий сік, що розточувався по древесині [деревині] удень, спинив без сонця свій напружений біг (Смолич, Ми разом.., 1950, 178).

2. перен. Розсіюватися, направляючись одночасно на різні об’єкти (про увагу і т. ін.).

Увага.. моя справді не спала, тільки розточувалась мимохіть по саду, по горах (Л. Укр., III, 1952, 599).

3. перен. Розходитися, розбігатися в різні боки, в різних напрямках.

Передня шеренга демонстрантів впала. Похід розточився — до тротуарів, до будинків: люди бігли до під’їздів, ховалися за афішні тумби (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 401).

4. перен., розм. Багатослівно виражати що-небудь, говорити про щось.

Поет розточився в порівняннях (Л. Укр., III, 1952, 709);

Розточилась [Тереза] у довгій нотації про Юзину «невихованість» (Л. Укр., III, 1952, 644).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розточуватися — розто́чуватися 1 дієслово недоконаного виду ставати ширшим внаслідок виточування розто́чуватися 2 дієслово недоконаного виду розбігатися рідко розто́чуватися 3 дієслово недоконаного виду говорити розто́чуватися 4 дієслово недоконаного виду піддаватися розточуванню на верстаті  Орфографічний словник української мови
  2. розточуватися — I -ується, недок., розточитися, -точиться, док. 1》 Ставати ширшим внаслідок виточування. 2》 тільки недок. Пас. до розточувати I. II -уюся, -уєшся, недок., розточитися, -точуся, -точишся, док., рідко. 1》 Текти в різні боки, розтікатися, розпливатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розточуватися — РОЗТО́ЧУВАТИСЯ¹, ується, недок., РОЗТОЧИ́ТИСЯ, то́читься, док. 1. Ставати ширшим внаслідок виточування. 2. тільки недок. Пас. до розто́чувати¹. Розточуються отвори. РОЗТО́ЧУВАТИСЯ², уюся, уєшся, недок., РОЗТОЧИ́ТИСЯ, точу́ся, то́чишся, док., рідко.  Словник української мови у 20 томах
  4. розточуватися — РОЗХО́ДИТИСЯ (про всіх або багатьох — залишаючи місце перебування, іти в різні боки, місця), РОЗБРІДА́ТИСЯ (РОЗБРЕДА́ТИСЯ розм.) (РОЗБРО́ДИТИСЯ діал.), РОЗСИПА́ТИСЯ, РОЗТО́ЧУВАТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ розм., РОЗЛА́ЗИТИСЯ розм., РОЗЛІЗА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови