розтравити —
розтрави́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розтравити —
див. розтравляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розтравити —
РОЗТРАВИ́ТИ див. розтравля́ти.
Словник української мови у 20 томах
розтравити —
розтра́влювати (розвере́джувати) / розтрави́ти (розвереди́ти) ду́шу (се́рце) кому. Викликати у кого-небудь тяжкі, болісні переживання, спогади. — Не розтравлюй мені душу цим Яковом,— одразу хмурніє Терентій.
Фразеологічний словник української мови
розтравити —
ЯТРИ́ТИ (необережними словами, діями, спогадами примушувати знову переживати щось важке, неприємне), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРАВЛЯ́ТИ розм., РОЗТРА́ВЛЮВАТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док.
Словник синонімів української мови