розтриножуватися
РОЗТРИНО́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТРИНО́ЖИТИСЯ, иться, док.
1. Звільнятися від пут (про коня, вола і т. ін.).
Олекса і за кіньми доглядає, пильнує, щоб не розтриножився котрийсь, не потолочив вівсяного поля (з наук. літ.).
2. тільки недок. Пас. до розтрино́жувати.
Словник української мови (СУМ-20)