Словник української мови в 11 томах

розтриножуватися

РОЗТРИНО́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТРИНО́ЖИТИСЯ, иться, док.

1. Звільнятися від пут (про коня, вола і т. ін.).

Олекса і за кіньми доглядає, пильнує, щоб не розтриножився котрийсь, не потолочив вівсяного поля сусіднього колгоспу (Хлібороб Укр., 7, 1966, 32).

2. тільки недок. Пас. до розтрино́жувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розтриножуватися — розтрино́жуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розтриножуватися — РОЗТРИНО́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТРИНО́ЖИТИСЯ, иться, док. 1. Звільнятися від пут (про коня, вола і т. ін.). Олекса і за кіньми доглядає, пильнує, щоб не розтриножився котрийсь, не потолочив вівсяного поля (з наук. літ.). 2. тільки недок. Пас. до розтрино́жувати.  Словник української мови у 20 томах