Словник української мови в 11 томах

розтриножувати

РОЗТРИНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРИНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Звільняти від пут (коня, вола і т. ін.).

*Образно. Коли в районі стало відомо про почин дніпропетровських механізаторів, які вирішили розтриножити своїх сталевих коней, саїнські механізатори теж перейшли на підвищення швидкості (Рад. Укр., 26.XI 1960, 2).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розтриножувати — розтрино́жувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розтриножувати — РОЗТРИНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРИНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого. Звільняти від пут (коня, вола і т. ін.). * Образно. Коли в районі стало відомо про почин дніпропетровських механізаторів, які вирішили розтриножити своїх сталевих коней...  Словник української мови у 20 томах