розтриножувати
РОЗТРИНО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРИНО́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Звільняти від пут (коня, вола і т. ін.).
*Образно. Коли в районі стало відомо про почин дніпропетровських механізаторів, які вирішили розтриножити своїх сталевих коней, саїнські механізатори теж перейшли на підвищення швидкості (Рад. Укр., 26.XI 1960, 2).
Словник української мови (СУМ-11)