розтрощення

РОЗТРО́ЩЕННЯ, я, с.

Дія за знач. розтрощи́ти.

Той поворотний стовп мав стати кінцем божевільних гонів, жахливою катастрофою, розбиттям, розтрощенням, смертю; колісниці мчали поряд, ні та, ні друга не могли вирватися наперед бодай на лікоть, катастрофа здавалася неминучою, іподром ревів од захвату (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. розтрощення — розтро́щення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розтрощення — -я, с. Дія за знач. розтрощити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтрощення — РОЗТРО́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. розтрощи́ти.  Словник української мови в 11 томах