розтрощення
РОЗТРО́ЩЕННЯ, я, с.
Дія за знач. розтрощи́ти.
Той поворотний стовп мав стати кінцем божевільних гонів, жахливою катастрофою, розбиттям, розтрощенням, смертю; колісниці мчали поряд, ні та, ні друга не могли вирватися наперед бодай на лікоть, катастрофа здавалася неминучою, іподром ревів од захвату (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтрощення — розтро́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розтрощення — -я, с. Дія за знач. розтрощити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтрощення — РОЗТРО́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. розтрощи́ти. Словник української мови в 11 томах