розтрощувальний

РОЗТРО́ЩУВАЛЬНИЙ, а, е.

Який розтрощує кого-, що-небудь.

Він надумав спробувати свої сили ще й у жанрі критики: узяв та й розмахнувся на велику розтрощувальну статтю про підручник історії української літератури (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. розтрощувальний — розтро́щувальний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розтрощувальний — -а, -е. Який розтрощує кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтрощувальний — РОЗТРО́ЩУВАЛЬНИЙ, а, е. Який розтрощує кого-, що-небудь.  Словник української мови в 11 томах