Словник української мови у 20 томах

розтрусити

РОЗТРУСИ́ТИ див. розтру́шувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розтрусити — розтруси́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розтрусити — див. розтрушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтрусити — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. розтрусити — Розтруси́ти, -рушу́, -ру́сиш, -ру́сять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розтрусити — РОЗТРУСИ́ТИ див. розтру́шувати.  Словник української мови в 11 томах