розтрубний

РО́ЗТРУБНИЙ, а, е.

Який має розтруб.

За аналогією зі скіфською керамікою можна припустити, що посуд доби бронзи з розтрубною шийкою призначався для приготування молочної їжі (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. розтрубний — ро́зтрубний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розтрубний — -а, -е. Який має розтруб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтрубний — РО́ЗТРУБНИЙ, а, е. Який має розтруб.  Словник української мови в 11 томах