розтрубний

ро́зтрубний

-а, -е.

Який має розтруб.

Значення в інших словниках

1. розтрубний — ро́зтрубний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розтрубний — РО́ЗТРУБНИЙ, а, е. Який має розтруб. За аналогією зі скіфською керамікою можна припустити, що посуд доби бронзи з розтрубною шийкою призначався для приготування молочної їжі (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. розтрубний — РО́ЗТРУБНИЙ, а, е. Який має розтруб.  Словник української мови в 11 томах