Великий тлумачний словник сучасної мови

розтрублювати

розтру́блювати

-юю, -юєш, недок., розтрубити, -рублю, -рубиш; мн. розтрублять; док., перех. і без додатка, розм.

Розголошувати, розказувати скрізь що-небудь або про когось, щось.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розтрублювати — розтру́блювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. розтрублювати — Розбовкувати, розбовкати, порозбовкувати, розголошувати, розголосити, порозголошувати, див. трубити  Словник чужослів Павло Штепа
  3. розтрублювати — РОЗТРУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТРУБИ́ТИ, рублю́, ру́биш; мн. розтру́блять; док., що і без дод., розм. Розголошувати, розказувати скрізь що-небудь або про когось, щось. – Промовляв [кандидат] ..  Словник української мови у 20 томах
  4. розтрублювати — РОЗГОЛОСИ́ТИ (піддати розголосові, обнародувати щось), РОЗБО́ВКАТИ розм., РОЗЛЯ́ПАТИ розм., ВИ́ЛЯПАТИ розм., РОЗПЛЕСКА́ТИ розм., РОЗКЛЕПА́ТИ розм., РОЗТРІПА́ТИ розм., РОЗДЗВОНИ́ТИ розм., РОЗПАТЯ́КАТИ розм., РОЗМОЛО́ТИ розм., РОЗБАЗІ́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. розтрублювати — РОЗТРУ́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗТРУБИ́ТИ, рублю́, ру́биш; мн. розтру́блять; док., перех. і без додатка, розм. Розголошувати, розказувати скрізь що-небудь або про когось, щось. — Промовляв [кандидат]..  Словник української мови в 11 томах