розтріпуватися
РОЗТРІ́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗТРІПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Розкуйовджуватися (про волосся).
Золоте волосся її розтріпалося від швидкого бігу (В. Собко);
Волосся круг лисини йому [дідові] позадиралось догори, борода покудовчилась, розтріпалась (В. Винниченко);
* Образно. Чоловік довго щось викрикує, але голос розтріпується по хвилях (Г. Хоткевич).
2. Набувати нечепурного вигляду.
Вона бігла далі, задихана й перестрашена, волосся її чіплялося за гілки й боляче смикалося, одежа розтріпувалася, босі ноги збивались у кров (Валерій Шевчук).
3. Псуватися від недбалого поводження або від довгого користування.
4. тільки недок. Пас. до розтрі́пувати¹.
Словник української мови (СУМ-20)