розтрісканий
РОЗТРІ́СКАНИЙ, РОЗТРІ́СНУТИЙ, а, е.
Який має тріщини, покрився тріщинами.
Золоті цівки вогню весело стрибали в грубці, бігли в димар і крізь розтріскане старе залізо, з якого була зроблена ця грубка, і крізь дірки в дверцятах кидали на стіни землянки тремтячі бронзові відсвіти (З. Тулуб);
Сонце смалило розтріскані Парасчині губи (В. Бабляк);
Глинисті розчини вводять у ґрунт для ущільнення і оздоровлення розтрісканих скельних порід (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)