розтріскотатися

РОЗТРІСКОТА́ТИСЯ, кочу́ся, ко́чешся, і РОЗТРІСКОТІ́ТИСЯ, кочу́ся, коти́шся, док., розм.

Багато й голосно тріскотати;

// перен. Захопившись балаканиною, говорити голосно й швидко, скоромовкою.

– Дайте-бо ви, мамо, Анні спокій! – з серцем відрізала Горпина .. – Но, но, розтріскоталася, сороко куцохвоста! – скрикнула мати (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. розтріскотатися — розтріскота́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розтріскотатися — -кочуся, -кочешся, док., розм. Почати багато й голосно тріскотати. || перен. Захопившись балаканиною, почати говорити голосно й швидко, скоромовкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтріскотатися — РОЗТРІСКОТА́ТИСЯ, кочу́ся, ко́чешся, док., розм. Почати багато й голосно тріскотати; // перен. Захопившись балаканиною, почати говорити голосно й швидко, скоромовкою. — Дайте-бо ви, мамо, Анні спокій! — з серцем відрізала Горпина..  Словник української мови в 11 томах