розтріскотатися

РОЗТРІСКОТА́ТИСЯ, кочу́ся, ко́чешся, док., розм. Почати багато й голосно тріскотати;

// перен. Захопившись балаканиною, почати говорити голосно й швидко, скоромовкою.

— Дайте-бо ви, мамо, Анні спокій! — з серцем відрізала Горпина..— Но, но, розтріскоталася, сороко куцохвоста! — скрикнула мати (Фр., І, 1955, 62).

Значення в інших словниках

1. розтріскотатися — розтріскота́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розтріскотатися — -кочуся, -кочешся, док., розм. Почати багато й голосно тріскотати. || перен. Захопившись балаканиною, почати говорити голосно й швидко, скоромовкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтріскотатися — РОЗТРІСКОТА́ТИСЯ, кочу́ся, ко́чешся, і РОЗТРІСКОТІ́ТИСЯ, кочу́ся, коти́шся, док., розм. Багато й голосно тріскотати; // перен. Захопившись балаканиною, говорити голосно й швидко, скоромовкою. – Дайте-бо ви, мамо, Анні спокій!...  Словник української мови у 20 томах