розтріскуватися
РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТРІ́СКАТИСЯ, ається і РОЗТРІ́СНУТИСЯ, неться, док.
Давати тріщини, покриватися тріщинами.
Здебільшого блискавка б'є у вершини гір або у виступи скель, а тому порода розтріскується і щілини при цьому радіально розходяться від місця удару (з наук. літ.);
На груші хвороба [парша] уражує і однорічні пагони, кора буріє, розтріскується і злущується (з наук. літ.);
Стояли жаркі безхмарні дні. Дощі давно припинилися, земля подекуди розтріскалась (з наук.-попул. літ.);
// Лопатися, розколюватися на частини, шматки.
Культурний льон – однорічна рослина, характерною особливістю якої є те, що коробочки у неї при достиганні не розтріскуються (з наук. літ.);
У себе на батьківщині кактуси розмножуються так: плід, який падає з рослини, розтріскується, насіння висипається і проростає неподалік одне від одного (з наук.-попул. літ.);
На столику коло його [нього] стояла цінна ваза. Вхопив її і кинув об землю так, що розтріскалася на дрібні кусні (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)