розукомплектований
РОЗУКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розукомплектува́ти;
// розукомплекто́вано, безос. пред.
Справжнім головним болем, за словами генерала, стало й розкрадання кольорових металів на залізниці. За минулий рік зловмисниками тут розукомплектовано й виведено з ладу 175 світлофорів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)