Словник української мови у 20 томах

розукомплектований

РОЗУКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розукомплектува́ти;

// розукомплекто́вано, безос. пред.

Справжнім головним болем, за словами генерала, стало й розкрадання кольорових металів на залізниці. За минулий рік зловмисниками тут розукомплектовано й виведено з ладу 175 світлофорів (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розукомплектований — розукомплекто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. розукомплектований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розукомплектувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови