розукомплектований

розукомплекто́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розукомплектувати.

Значення в інших словниках

1. розукомплектований — розукомплекто́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розукомплектований — РОЗУКОМПЛЕКТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розукомплектува́ти; // розукомплекто́вано, безос. пред. Справжнім головним болем, за словами генерала, стало й розкрадання кольорових металів на залізниці. За минулий рік зловмисниками тут розукомплектовано й виведено з ладу 175 світлофорів (з газ.).  Словник української мови у 20 томах