розукомплектувати

розукомплектува́ти

-ую, -уєш, док.

1》 Порушити комплект, комплектність чого-небудь; роз'єднати на складові частини.

2》 Порушити цілісність, склад чого-небудь укомплектованого.

3》 Привести до неробочого стану, знявши або вилучивши частину обладнання, порушивши комплектність механізму, обладнання.

Значення в інших словниках

1. розукомплектувати — розукомплектува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розукомплектувати — РОЗУКОМПЛЕКТУВА́ТИ див. розукомплекто́вувати.  Словник української мови у 20 томах