розукомплектувати
розукомплектува́ти
-ую, -уєш, док.
1》 Порушити комплект, комплектність чого-небудь; роз'єднати на складові частини.
2》 Порушити цілісність, склад чого-небудь укомплектованого.
3》 Привести до неробочого стану, знявши або вилучивши частину обладнання, порушивши комплектність механізму, обладнання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розукомплектувати — розукомплектува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розукомплектувати — РОЗУКОМПЛЕКТУВА́ТИ див. розукомплекто́вувати. Словник української мови у 20 томах