розукомплектувати

розукомплектува́ти

-ую, -уєш, док.

1》 Порушити комплект, комплектність чого-небудь; роз'єднати на складові частини.

2》 Порушити цілісність, склад чого-небудь укомплектованого.

3》 Привести до неробочого стану, знявши або вилучивши частину обладнання, порушивши комплектність механізму, обладнання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розукомплектувати — розукомплектува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розукомплектувати — РОЗУКОМПЛЕКТУВА́ТИ див. розукомплекто́вувати. Словник української мови у 20 томах