розукомплектувати
РОЗУКОМПЛЕКТУВА́ТИ див. розукомплекто́вувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розукомплектувати — розукомплектува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розукомплектувати — -ую, -уєш, док. 1》 Порушити комплект, комплектність чого-небудь; роз'єднати на складові частини. 2》 Порушити цілісність, склад чого-небудь укомплектованого. 3》 Привести до неробочого стану, знявши або вилучивши частину обладнання, порушивши комплектність механізму, обладнання. Великий тлумачний словник сучасної мови