розукомплектувати

РОЗУКОМПЛЕКТУВА́ТИ див. розукомплекто́вувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розукомплектувати — розукомплектува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розукомплектувати — -ую, -уєш, док. 1》 Порушити комплект, комплектність чого-небудь; роз'єднати на складові частини. 2》 Порушити цілісність, склад чого-небудь укомплектованого. 3》 Привести до неробочого стану, знявши або вилучивши частину обладнання, порушивши комплектність механізму, обладнання. Великий тлумачний словник сучасної мови