Орфографічний словник української мови

розукомплектувати

розукомплектува́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. розукомплектувати — -ую, -уєш, док. 1》 Порушити комплект, комплектність чого-небудь; роз'єднати на складові частини. 2》 Порушити цілісність, склад чого-небудь укомплектованого. 3》 Привести до неробочого стану, знявши або вилучивши частину обладнання, порушивши комплектність механізму, обладнання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розукомплектувати — РОЗУКОМПЛЕКТУВА́ТИ див. розукомплекто́вувати.  Словник української мови у 20 томах