розукомплектувати —
розукомплектува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розукомплектувати —
-ую, -уєш, док. 1》 Порушити комплект, комплектність чого-небудь; роз'єднати на складові частини. 2》 Порушити цілісність, склад чого-небудь укомплектованого. 3》 Привести до неробочого стану, знявши або вилучивши частину обладнання, порушивши комплектність механізму, обладнання.
Великий тлумачний словник сучасної мови