розузорити

розузо́рити

-рю, -риш, док., перех., розм.

Прикрасити узорами.

Значення в інших словниках

1. розузорити — розузо́рити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розузорити — див. декорувати  Словник чужослів Павло Штепа
3. розузорити — РОЗУЗО́РИТИ див. розузо́рювати.  Словник української мови у 20 томах
4. розузорити — РОЗУЗО́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Прикрасити узорами. *Образно. — Хто ж це тебе так розузорив, як бог черепаху? (Вишня, І, 1956, 358).  Словник української мови в 11 томах