розузорений

розузо́рений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розузорити.

Значення в інших словниках

1. розузорений — розузо́рений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розузорений — РОЗУЗО́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розузо́рити. Незчулись [дівчата], як вийшли на Зовнішні Ставки. Так звалося просторе, розузорене ставками вгіддя (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. розузорений — РОЗУЗО́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розузо́рити. Незчулись [дівчата], як вийшли на Зовнішні Ставки. Так звалося просторе, розузорене ставками вгіддя (Гончар, Таврія, 1952, 339).  Словник української мови в 11 томах