розузорений
РОЗУЗО́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розузо́рити.
Незчулись [дівчата], як вийшли на Зовнішні Ставки. Так звалося просторе, розузорене ставками вгіддя (Гончар, Таврія, 1952, 339).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗУЗО́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розузо́рити.
Незчулись [дівчата], як вийшли на Зовнішні Ставки. Так звалося просторе, розузорене ставками вгіддя (Гончар, Таврія, 1952, 339).
Словник української мови (СУМ-11)