розузорити

РОЗУЗО́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Прикрасити узорами.

*Образно. — Хто ж це тебе так розузорив, як бог черепаху? (Вишня, І, 1956, 358).

Значення в інших словниках

1. розузорити — розузо́рити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розузорити — -рю, -риш, док., перех., розм. Прикрасити узорами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розузорити — див. декорувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. розузорити — РОЗУЗО́РИТИ див. розузо́рювати.  Словник української мови у 20 томах