розузорити
РОЗУЗО́РИТИ, рю, риш, док., перех., розм. Прикрасити узорами.
*Образно. — Хто ж це тебе так розузорив, як бог черепаху? (Вишня, І, 1956, 358).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розузорити — розузо́рити дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розузорити — -рю, -риш, док., перех., розм. Прикрасити узорами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розузорити — див. декорувати Словник чужослів Павло Штепа
- розузорити — РОЗУЗО́РИТИ див. розузо́рювати. Словник української мови у 20 томах