1. Словник української мови в 11 томах

розузорений

РОЗУЗО́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розузо́рити.

Незчулись [дівчата], як вийшли на Зовнішні Ставки. Так звалося просторе, розузорене ставками вгіддя (Гончар, Таврія, 1952, 339).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розузорений — розузо́рений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. розузорений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до розузорити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розузорений — РОЗУЗО́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до розузо́рити. Незчулись [дівчата], як вийшли на Зовнішні Ставки. Так звалося просторе, розузорене ставками вгіддя (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах